"Чи є у вашої тварини свербіж?"

​

                  Основною причиною звернення до ветеринарного дерматолога є різноманітні прояви свербежу в домашніх улюбленців.

​

                  Що ж таке свербіж? Свербіж – це відчуття, що викликає бажання почесати певні ділянки шкіри та слизових оболонок; являє собою видозмінене больове відчуття. Він є важливим симптомом для лікаря, тому запитання: "Чи є у вашої тварини свербіж?" Ви можете почути на прийомі лікаря-дерматолога.

І, здавалося б, питання досить просте. Проте ми так часто чули відповідь «ні», навіть у випадках, коли лікар сам бачить ознаки того, що тварина, все ж таки, відчуває дискомфорт і чухається, що вирішили розібратись з цим питанням і допомогти власникам краще розуміти своїх улюбленців. Адже далеко не завжди ознакою свербежу буде саме чесання задньою лапою.

​

Отож, які особливості "чухання" у тварин?:

​

​

​

​

​

​

​

​

​

​

 

 

 

 

 

 

 

​

​​

​​

• Ваш собака часто вилизує лапи, інколи навіть вночі? Таку поведінку власники схильні розцінювати як вияв охайності улюбленця. Проте, найчастіше, собака просто чухається таким чином і це може бути ознакою алергії, атопічного дерматиту, ураження дріжджоподібними грибками тощо.

• Тварина часто вилизує якусь конкретну ділянку. Ви можете відмічати інтенсивне вилизування певних ділянок, найчастіше собаками - міжпальцевих проміжків, ділянок зап’ястка, кішками – нижньої частини живота, куприку. Така "прихильність" до конкретних ділянок часто є проявом свербежу.

• Облисіння ділянки шкіри. Часто коти настільки активно вилизуються, що можуть вилизати весь шерстний покрив, куди дотягуються язиком. Такі безшерстні ділянки часто чисті, світлі, без ранок і почервоніння.

• Періодичні жування лап або покусування у собак також вказують на свербіж.

• Потемніння кольору шерсті на лапах або між пальцями.

• Ви помітили дрібні ранки на тілі улюбленця, або ж навіть сліди від кігтів. Так, тварина може чухатись, коли ви не бачите. Для когось це занадто інтимний процес, а хтось знає, що отримає від вас на горіхи, якщо Ви побачите таку поведінку. Подібні ураження частіше бувають у котів, тхорів і можуть варіюватися від одиночного ледь помітного сліду, до важких ран.

• Собака або кішка часто та інтенсивно викусує собі шкіру, наче ловить бліх.

• Тварина часто трясе головою або вухами, треться сверблячою частиною (головою, підборіддям, боками тощо) об килим, диван, стіни, качається спиною по траві чи килимі, «їздить на попі». Птахи можуть тертися об поїлку, годівничку чи жердинку.

 

             Існує чотири групи причин, що викликають свербіж: паразити, інфекційні захворювання шкіри, алергія та інші причини (психологічні та неврологічні розлади та ін.). Певні захворювання у собак часто мають характерний малюнок (паттерн), локалізацію та інтенсивність свербежу, що дозволяє казати про певні диференційні діагнози. Але деякі захворювання мають спільні ознаки (наприклад, харчова алергія та атопічний дерматит) і можуть ускладнюватись вторинними процесами, тому без додаткових методів дослідження (зішкріб, дослідження у світлі лампи Вуда та ін.) часто не обійтися. У котів же, за поодинокими виключеннями, малюнок уражень стертий і неспецифічний.

 

            Отже, якщо ваш улюбленець чухається досить рідко, у різних ділянках, а на шкірі та шерсті немає  ніяких змін, то таке чухання можна вважати варіантом норми. Проте, якщо тварина робить це досить часто, прокидається вночі, або зупиняється на прогулянці чи під час їжі для того, щоб почухатись, то варто звернутись до ветеринарного лікаря. Обов'язково запамятовуйте, які ділянки тварина чухає, як часто вона це робить, та чи легко вона відволікається від цього процесу. Уся ця інформація матиме надзвичайно важливе значення для лікарів. Діагностувати захворювання, що викликає свербіж, за клінічними ознаками, лабораторними дослідженнями  та призначити адекватне лікування може саме лікар дерматолог.

 

                                                   

                               Матеріал підготували ветеринарні лікарі Василина Левченко та Іван Панченко

 

 

 

​